Історія села

Село Чорниводи розташувалося в 5 кілометрах від містечка Городка по обидва боки річки Чорнивідки. Вперше про село Чорниводи під назвою Чорна вода згадується в писемних памятках за 1407 рік де говориться, що місцевість під назвою Чорна вода разом із Купином біли віддані королем Ягайлом Богуславу чи Яранту зі Стахова.
   В 1493 році в Чорниводах було 5 "дымов" як сказано в писемних памятках, тобто 5 хат.
   В 1530 році в селі було лише 2 плуги чи "лана". В 1565 році було 3 плуги, які належали Камянецькому старості.

З 1569 року Чорниводами володіли пани Петро і Лука Пясецькі.В ХVІІІст.Чорниводи перейшли Дружбицьким,потім Телефусам .В ХІХст. Чорниводи поділились на дрібні частинки. В1820 році тут знаходимо таких власників:Раціворовського Вікентія(267 кріпаків),Жуковського Севастьяна(57), Рутковського Антона (27(),Косибського(17), Яголовичів Адама і Йосифа(15 кріпаків).В даний час тут господарують Тжецькі - три частини:
1)716 десятин, втому числі лісу 55дес.
2)145 дес.,лісу 19 дес.
3)115 дес. - Левадське товариство селян (10 будинків), товариство селян села Чорниводи і Басівки (9 будинків) ,церква - 34 дес.Дворів у селі було 213, жителів обог статей -1305.

          В селі панувала суцільна не писемність . Лиш окремі заможні селяни могли навчити дітей початкової грамоти . У 1870 році в селі була збудована церква за рахунок державної казни.

                 Вперше в селі школа появилася 1868 році. Вона називалася церковною школою, де навчалося не більше двох – трьох десятків дітей . Основними вчителями в цій школі були священик і дяк.Школа цілком було підпорядкована церкві. В 1892 році церковна школа була перетворена в народне училище. Ця школа поміщалась в найнятій селянській хатин а, в ній навчалось 30 учнів, вчитель був один.

Економія яка належала Городоцькому цукру заводу, керована Гресселем , мало платила наймитам. За цілоденну напружену роботу на ланах цукрового буряка чи на заводі платили по 15-20 копійок, а працювати доводилось по 12 годин і більше. Тому селяни жили дуже бідно.

            Особливо важко приходилось селянам в гарячі і сухі літа, коли хліб дозрівав швидко і жнива проходили раптово. Навпаки коли урожай був добрий то селянам доводилось по старому кріпацькому закону спочатку вижати хліб поміщика і лише потім думати про свій хліб. 

           Панщина забирала багато часу бо у пана було землі багато  ( 50 % всієї землі села Чорниводи ). Жито селянське перестигало і починало висисатись. Селяни часто бачили, що їхній хліб обсиплеться раніше ніж закінчаться жнива на панських ланах, і хвилювались.

          Одного разу 1858 році селяни вирішили послати 

до пана делегацію  з 7 чоловік з просьбою дозволити дівчат 12-16 років залишитися вдома на 2-3 дні щоб зібрати свій хліб з тією умовою що пропущені дні будуть відроблені в слідуючому тижні. Пан селян не прийняв а вислав до них економа який переказав селянам слова пана про те ,що якщо селяни і далі будуть бунтувати то він звелить випороти їх батогом.

          Селянський двір був центром господарського побутового життя дрібного індивідуального господарства. З жило звичайно правила хата з прибудованими сім’ями, а в більш заможних – двобічна « дві кімнати через сіни» . В середині хати, біля входу , знаходилась піч, з протилежного боку – парадний куток, по чільній і причілковій стіні – не рухомі лави, між піччю влаштувалися нари « піл » для спання на вхідній стіні висів мисник з поличками для посуду. На закріпленій між стінами жердині вішали одяг.  

           Основною їжею бідного населення були чорний хліб, картопля, пшоняна каша. Картоплю їли без жирів з соленим огірком або кислою капустою. М'ясо вживалося здебільшого в свята. Вся сімя їла з однієї миски єдине що кожен мав дерев’яну ложку.

         Одяг був простий, виготовлений з домотканих тканин – полотняних і рубаних. Жінки носили довгу сорочку з широкими рукавами поверх сорочки одягали запаску які підперізувалась червоними або зеленими поясами.  Чоловіки носили сорочки – чумчки. Шаровари з місцевого полотна були білого і синього кольору так було до реформи 1861 року. Та реформа полегшення не принесла. І після скасування кріпосного права поміщик Бель не переставав гнобити селян. Вся краща земля навколо села залишалась у поміщика.

          Селянам за викуп наділили по 0,50 га землі на душу, бо село вважалось  малоземельним.Земля селянська була розташована по горбах і у вибалках ,урожаї тут були погані ця земля не могла прогодувати селянської сімї. Тому селяни були змушені орендувати у поміщика землю на найтяжчих умовах крім грошової оплати за оренду Бель примушував селян  даром обробляти селянськими знарадями і кіньми певну кількість поміщицької землі. Це були « відробітки» , тобто «таж панщина» тільки важча бо треба було ще й гроші платити за оренду. Таким чином в Чорниводах залишилося як і в інших місцях теж саме становище що й у кріпацтва лише з тією різницею що тепер після реформи 1861 року селяни були особисто вільні їх не можна було продавати або купувати як інші речі господарського вжитку.

         Більшість селян (75%) в той час були бідняки які жили в впроголодь а середняки що мали якусь пару коней жили трохи краще ,проте безземелля  дуже відбивалось на матеріальному становищі селян.Селянські господарства були дуже відсталі а це призводило до частих неврожаїв і голодовок основної маси селянства.Таке становище в селі біло до революції 1905 року.

 .Різдвяно - Богородицька церква в Чорниводах була вже в першій половині ХVІІІ ст.,але про дату побудови нічого не відомо. Вона була деревяна ,дубова,невеличка з трьома  куполами .В 1775 - 1776 рр. була побудована  деревяна церква, яка проіснувала майже 100 років.

В1867р. розпочато побудову, на кошти  казни, камяної церкви. Будівництво закінчено в1871р.
того ж року церкву було освячено на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
Церковної землі було в1739 р.: орної - на 12 днів і сінокосу на 12 косарів.
Прихожан було1739р. -- 29 чол.,1748р.--60 чол.,стількиж в1759 р. ,а в1790 р.--306 чол.
СвященикиЧорниводської церкви:Іоан Баскевич 1725-1740рр.,Яків Сухоставський 1745,Григорій Лісовський-до 1786року,Іоан Душинський1786-1790рр.,Шоан Зуфієвський до 1832року.
До приходу церкви села Чорниводи належить село Папірня.Тут в 1820р.поміщиком села Чорниводи була облаштована паперова фабрика а після її закриття створилось село. Так від неї пішла назва села.Тут володарюють селяни Сисаки та ін.Всього дворів -26 ,а жителів-281.
До Чорниводського приходу прмикає село мудриголови(дворів-105,жителів--586).Поселення це появилось в Х VIIIст.на Чорниводських грунтах.Тут володарював М.Старорипинський (540десятин землі,лісу-57десятин).
Оскільки 1407рікє певною мірою відправною точкоюв літописі села.адже з цього року воно вперше згадується в істоичних документах.